Вчитель: Вакулка В.І.

Дата 18.12.2017

Тема: Відбудовчі процеси в господарстві. Голод 1946—  1947 рр.

Мета:

навчальна: розкрити зміст процесу відбудови та його складність, нові злочини сталінсько­го режиму, показати героїзм українців у відбудові народного господарства, ознайомити учнів із голодом 1946-1947 років,

 розвиваюча: розвивати в учнів інтерес до пошукової діяльності,  прищеплювати навички порівнювати і зіставляти однотипні історичні події, про­цеси, виділяючи на цій основі головні ознаки  відбудовчого періоду, робити висновки, відстоювати власну позицію,

виховна: ви­ховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії, об’єктивну оцінку подіям.

  Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: Настінна  карта «Україна в період повоєнної відбудови (1945—1953)», атласи, схеми, дидактичні матеріали для проведення гри (папірці чорного та червоного кольорів по  10 штук на парту)

Основні поняття і терміни:

відбудова, грошова реформа, карткова система, голодомор.

 Основні дати:   1945 — початок 1950-х рр. — період відбудови; 1946—1947 рр. — голод; 1947 р. — грошова реформа, скасування карткової системи.

                                                    Структура уроку

I Організаційний етап

II Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань

Вчитель  - Назвіть першочергові завдання радянської влади на Україні у післявоєнний період

( вихід на міжнародну арену, питання кордонів, 3 --- відбудова господарства)

 Історичний екскурс « Договори з державами сусідами і приєднання територій»

 ( По карті)  Учні відповідають

Мотивація навчальної діяльності

Протягом тривалого часу з екранів телебачення на телеканалі « Інтер»  демонструвалась програма  « Червоне і чорне, де в протилежних ракурсах висвітлювалися події,  експерти  давали її оцінку. Ми попробуємо з вами сьогодні започаткувати цю програму на уроці історії.

 Проте вона буде дещо незвична для вас. Ми будемо намагатись розставити події і явища в абсолютно протилежних позиціях. Червоні – позитивні досягнення, чорні – негативи , невдачі, прорахунки чи навмисно спровоковані явища періоду післявоєнної відбудови.

III  Етап засвоєння нових знань.

Повідомлення плану та мети уроку

                                                    План

1. Перехід до мирного життя.

2.Відбудова господарства та її особливості в Україні.

3. Голод 1946-47 років.

1. Перехід до мирного життя.

- Звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний питання про відбудову народного господарства. Україну необхідно було піднімати з руїн. Наслідки війни були жахливими. 

• Які демографічні втрати України в роки війни?
• матеріальні втрати — 1,2 трлн крб (прямі збитки — 285 млрд крб), катастрофічний спад виробництва (порів­няно з 1940 р. в республіці було вироблено лише 20 % електроенер­гії, видобуто 36 % вугілля, виплавлено 17 % чавуну, 15,4 % сталі, валовий збір усіх зернових становив 531 млн пудів, що в 3,5 разу менше, ніж у 1940 р.). Позначилося зменшення трудових ресурсів, адже на війні загинула найбільш працездатна частина населення. Основною робочою силою стали жінки і підлітки.

- Яким було третє завдання післявоєнного життя в Україні?

•  Дописати на дошці. ( зошитах) « Відбудова народного господарства»

На звільнених від загарбників територіях розпочалася відбу­дова народного господарства. До кінця 1945 р. було відновлено 44 % довоєнних потужностей машинобудівної і 30 % легкої промисловос­ті, уведено в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Прово­дились певні роботи і по відновленню житлового фонду, відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів.

Однією з визначальних рис політичного життя України було зміцнення адміністративно-командної системи, стрижнем якої була комуністична партія. На 1 січня 1946 р. КП(б)У налічувала 320 тис. членів, і кількість її неухильно зростала. Партійний апарат постій­но прагнув до того, аби забезпечити свій тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.

         На звільнених територіях відновлювалась діяльність органів радянської влади. У лютому 1947 р. були проведені вибори до Вер­ховної Ради, унаслідок чого відновилась традиційна для мирного часу структура вищих органів державної влади. У грудні 1947 р. відбулись вибори до місцевих рад.

Робота з додатком 3.

- Чи можна вважати вибори  демократичними?

Водночас було скасовано органи управління воєнного часу. Ре­організовувалась система управління промисловістю і сільським гос­подарством. У 1946 р. Раду Народних Комісарів було перейменова­но у Раду Міністрів УРСР.

Підприємства й установи переходили на нормальний режим роботи: відновлювалися 8-годинний робочий день, відпустки, ска­совувалась понаднормова неоплачувана праця. Скорочувалися асиг­нування на оборону. Промисловість переходила на випуск мирної продукції.

Проаналізувати позитивні та негативні сторони життя.  (Учні оцінюють події відбудовчого періоду)

  2. Відбудова  та її особливості в Україні.  

 Робота з документом додаток 2

 На зустрічі з виборцями сталінського округу Москви 9 лютого 1946 р. Сталін у своїй промові виділив чотири основні позиції економічного розви­тку СРСР: метал — для виробництва озброєння і обладнання підприємств; паливо — для підтримки роботи заводів, фабрик, транспорту; бавовна — для виробництва обмундирування; хліб — для забезпечення армії продо­вольством.

 Запитання до документа.

- Як ви вважаєте, після визначення такого курсу, яким чином мала відбуватися відбудова?

 Розповідь учителя.

У березні 1946 р. Верховна Рада УРСР затвердила п'яти­річний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946— 1950 рр.

Робота з схемою 1.

П'ятирічний план на 1946 — 1950 pp.

Мета_

Відбудова народного господарства УРСР

 Спрямування капіталовкладень

 Модель відбудови господарства повністю відтворювала етапи індустріалізації з усіма її недоліками. На думку експертів Радянського Союзу, для відбудови буде потрібно декілька деся­тиліть. Але нехтуючи потребами і можливостями людей, план пе­редбачав менше ніж за п'ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового й сільськогос­подарського розвитку й навіть його перевищити. Продуктивність праці мала зрости на 36 %. Обсяг капіталовкладень за п'ятирічку становив 65 млн крб, що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п'ятирічки. Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можли­востей.

Особливості відбудови в Україні ( червоне-чорне) – запис у зошит

 Учні у зошиті створюють таблицю, вчитель пояснює матеріал, а учні по ходу розповіді записують події у 2 колонки .

- Значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж у будь-якій іншій країні Європи.

• Покладання лише на власні сили й ресурси Радянського Сою­зу, а не на зовнішню допомогу. «Холодна війна» робила не­можливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги.

- При відбудові пріоритет надавався важкій промисловості та енергетиці (80 % капіталовкладень) за рахунок легкої промис­ловості, соціальної сфери та сільського господарства (на остан­нє відводилось лише 7 % капіталовкладень).

 - Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом.

 -Економіка України відбудовувалась і добудовувалась не як са­мостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як части­на загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку нових промислових центрів СРСР за Уралом та в Ка­захстані доля України в загальносоюзному виробництві зни­зилася з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945 р.

-Вагома роль належала адміністративно-командній системі. Са­ме вона давала змогу в стислий термін мобілізувати і зосере­дити значні матеріальні та людські ресурси на певному об'єкті.

- Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій ви­яв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських за­ходах — соціалістичних змаганнях, рухах передовиків та но­ваторів.

-  Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946—1947 pp. »

-  Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій

Хід відбудови  ( Робота  учнів з картою, знаходять найбільші промислові центри України та галузі промисловості у післявоєнний час, використовуючи даний матеріал.)

Четвертий п'ятирічний план (1946 - 1950) - відновлення зруйнованого війною господарства. Швидке відновлення важкої промисловості, проте недостатня увага приділялась | легкій промисловості та сільському господарству. Починається видобуток нафти в Полтавській, Харківській областях, відкрито газове родовище в Дрогобицькій області.

1 жовтня_1948 р. - введення газопроводу Дашава - Київ (початок газифікації населе­них пунктів України).

Травень 1951 р. - початок роботи Львівського автобусного заводу. Відбудова Азовсталі, Дніпрогесу, Запоріжсталі, шахт Донбасу. Розбудова Львівсько-Волинського вугільного басейну. 1951 р. - відкриття в Києві першого в Україні телецентру. 1955 р. - завершення будівництва Каховської ГЕС.

Висновки. Учні самі аргументують позитивні та негативні наслідки відбудови (Червоне-чорне)

-Результати відбудовчого періоду були неоднозначними. З од­ного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України, рівень виробництва якої в 1946—1950 pp. збільшився в 4,4 рази і перевищив рівень 1940 р. на 15%. Проте обсяг ви­робництва легкої промисловості в 1950 р. складав лише 80 % до­воєнного. З іншого — ціна відбудови була дуже високою. Знижен­ня реального рівня життя, тяжкі житлові й побутові умови були характерними для більшості населення. ( учні вставляють фішку – червону або чорну у штатив, відповідно до власної оцінки відбудови)

 Робота з  таблицею

Чому так знизились темпи відбудови для України

Ціною самовідданої праці народу України до початку 50-х років відновлено довоєн- ний рівень промислового виробництва у вартісних показниках, за фізичним обсягом рівня виробництва 1940 р. було досягнуто лише в середині 50-х років. !

         Скасування карткової системи розподілу продуктів й прове­дення грошової реформи ( як саме)  в 1947 р .

Результати :  посилили тягар відбудови для трудящих.

Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сіль­ського господарства. На селян, що отримували мізерну платню, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно — вільно пересуватися. Також їм доводилося сплачувати великі податки, що були накладені на присадибне гос­подарство. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керів­ництво продовжувало використовувати примусові та репресивні методи. Так, 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР при­йняла таємний Указ «Про виселення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві й ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя». За цим Ука­зом було репресовано 12 тис. колгоспників.

Незважаючи на репресії та надлюдські зусилля селян на кі­нець п'ятирічки так і не вдалося досягти показників довоєнного розвитку. Валовий збір зернових у 1950 р. складав лише 85 % до­воєнного. Повоєнна відбудова промисловості закінчилася у 1950 роках  ( Або ….) Проміжний контроль ( червоне та чорне)

3. Голод 1946—1947 pp 

       Запитання на повторення.

1) Скільки разів довелося пережити українцям голод за роки ра­дянської влади?

її;

2) Чому голодні роки називають голодоморами?

3) До яких наслідків вони призвели?

Перегляд документального фільму «Голодомор 46-47»

Робота в групах

 1 архівісти  ---віднайти факти голоду в архівних документах

2 статисти – знайти кількісні показники

3 історики – виявити причини голоду

4 експерти  - дати оцінку наслідкам голоду та можливості уникнення

(Робота з текстом) Додаток 4.

У повоєнний час на селі склалося вкрай несприятливе ста­новище: за роки війни скоротились посівні площі, зменшилось поголів'я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук. Але сталінське керівництво не передбачало якісь зміни на селі, а навпаки — мало стати одним з головних джерел для проведен­ня відбудови. Під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У пла­нував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю.

Навесні—улітку 1946 р. 16 областей України вразила посуха. Зимові та ярові культури загинули. А там, де вони зали­шилися, урожайність складала 2—3 ц/га (у 1940 р. —14,6 ц/га, 1944 р. — 10,8 ц/га). Валовий збір зерна був у три рази меншим, ніж у 1940 р. Керівники деяких областей почали наполегливо звертатися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлі­бозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн пудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. У сільські райони виїхали представники вищих органів республіки, областей, суду, прокуратури. Тільки за перший квар­тал 1947 р. до судової відповідальності було притягнуто 1,5 тис. керівників колгоспів, 6 тис. комуністів було притягнуто до пар­тійної відповідальності за невиконання вказівок партії. Відновив дію «Закон про п'ять колосків», за яким було засуджено й ув'язне­но тисячі селян. Селяни почали тікати від голодної смерті в більш благополучні райони (Західна Україна), міста. Щоб уникнути обез­люднення села, каральні органи почали відшукувати і повертати селян назад. Незважаючи на жорстокі репресії вдалося зібрати лише 60 % від плану хлібозаготівлі (вилучено було навіть насін­нєвий фонд).

Посуха загострила і проблему кормів, що негативно позначи­лося на тваринництві. Почався падіж худоби. Щоб цьому запобіг­ти, було дозволено здавати худобу на забій понад норми. Це призвело до того, що в деяких областях план по заготівлі м'яса було переви­конано вдвічі. У результаті тваринництво республіки зазнало вели­чезних втрат, компенсовувати які довелось досить довго.

У той час, коли за межі України ешелонами вивозився хліб (ли­ше в країни Східної Європи та Францію для підтримки режимів, що там установилися, було безкоштовно вивезено 1,7 млн тонн зерна), у країні розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн осіб.

Опинившись перед загрозою катастрофи, керівництво України на чолі з М. Хрущовим намагалося зменшити її масштаби за раху­нок західних областей і звертанням по допомогу до Москви. У відпо­відь Сталін заявив Хрущову: «Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси». У березні 1947 р. недостатньо «твердого» Хрущова було замінено на Кагановича. Проте для проведення посів­ної кампанії була надана позичка в 35 млн пудів зерна.

Наслідками голоду стало: смерть 1 млн людей, ускладнення і без того важкого про­цесу відбудови; скорочення трудових ресурсів села та його можли­востей; падіння морального духу населення; невиконання планів п'ятирічки по відбудові сільського господарства.

Отже, головним винуватцем третього голодомору в Україні бу­ло сталінське керівництво, яке нехтувало долею мільйонів україн­ців заради імперських інтересів.

Серед інших чинників: утрати.у війні, міграції населення, входження до складу УРСР західноукраїнських земель, відбудова.  голод 1946—1947 рр. мав значний вплив на демографічне станови­ще України.

Звіт роботи груп  ( Обгрунтовують свою позицію – червоне чи чорне)

IV  ЕТАП ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

1.Уявіть,вам доручено створити ескіз пам’ятника післявоєнній відбудові. Як би ви його зобразили?

2. Вправа «моє послання у світ»

Сформулюйте та запишіть коротке повідомлення, гасло,з яким би ви хотіли б звернутись до людей відповідно нашої теми уроку.

        V.  ЕТАП ІНФОРМАЦІЇ УЧНІВ ПРО ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф 9, підготувати інформацію про операцію «Вісла